ПОМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш і ПОМОГОРИЧУВА́ТИ,
ую, уєш, док., перех., розм. Поставити кому-небудь
могорич; почастувати кого-небудь з приводу успішного
завершення якоїсь справи.
// Пригоститися
могоричем. Хилитався [Потап] на санях, мов п'яний, мов з
ярмарку їхав, помогоричивши добре (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
280).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 131.