Словник української мови

ПОМОРДА́С, а, чол., вульг. Те саме, що ляпас.
♦ Вхопити помордаса — дістати ляпаса. Писар несамовито крикнув. — ..Пішла вон з двору!.. Пішла геть, а то помордаса вхопиш! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 158); Дати (заліпити, затопити і т. ін.) помордаса кому — вдарити кого-небудь в обличчя рукою. Як телепне [отець Тарасій] по голові кулачищем або дасть помордаса (Нечуй-Левицький, III, 1956, 397).