в означеннях
Тлумачення, значення слова «помста»:

ПОМСТА, и, жін. Відплата кому-небудь за вчинену кривду, заподіяне зло і т. ін. Жадоба помсти щоразу кидала її на новий відчайдушний патріотичний акт (Іван Ле, Право.., 1957, 200); Федір Глазирін сказав мені, що тіла загиблих друзів, які лежали поруч, кликали чорноморців до помсти (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 387);
//  Бажання відплатити за вчинене зло; готовність мстити. [Кармелюк (суворо):] Пані, гріх тримати гнів і помсту довго у серці (Степан Васильченко, III, 1960, 218); Стоїть, запалена помстою, Марія Кудіна з рушницею (Олександр Довженко, I, 1958, 118); Сняться мені Карпати: Довбуш месників з гір веде. Не дає йому помста спати — Не сховається ворог ніде! (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 71);  * Образно. Селом ступала, збиваючи клуби пороху, розпалена, до безумства смілива, на все готова народна помста (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 269).
Кривава помста див. кривавий; Кровна помста див. кровний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 136.

Коментарі (0)