ПОМУРКОТА́ТИ, очу, очеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, очу, отиш, док.
1. неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час.
2. перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час Як почули колядники таку ціну, то зразу в сміх, потім помуркотіли щось між собою (Іван Франко, IV, 1950, 276).