ПОМУРМОТА́ТИ, очу, очеш і ПОМУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, док., розм. Мурмотати, мурмотіти якийсь час. Помурмотів-помурмотів [хлопець], на другий бік перевернувся — спить (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 382).
ПОМУРМОТА́ТИ, очу, очеш і ПОМУРМОТІ́ТИ, очу, отиш, док., розм. Мурмотати, мурмотіти якийсь час. Помурмотів-помурмотів [хлопець], на другий бік перевернувся — спить (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 382).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 136.