в означеннях
Тлумачення, значення слова «помикати»:

ПОМИ́КАТИ, помикаю, помикаєш і помичу, помичеш, док., перех.

1. Розчесати льон або коноплі, пов'язавши в мички і приготувавши для прядіння. На тобі круг прядива: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала (Словник Грінченка).

2. Микати якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 118.

Коментарі (0)

ПОМИКА́ТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех. Деспотично розпоряджатися ким-небудь; попихати. Будуть мною помикати, Стануть з мене глузувати (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 53); [Сохвія Станиславівна:] Чи довго ще будуть помикать нами гнобителі? Хто ж захистить.. од кровопивців?! (Марко Кропивницький, IV, 1959, 218).

2. перех., перен., розм. Приваблювати до себе;
//  безос. Не видно моєї хати, тільки видно грушу, Туди ж мою помикає щовечора душу (Павло Чубинський, V, 1874, 61).

3. неперех., перен., розм. Дуже швидко пересуватися; поспішати. Вертаєшся, було, то наче ззаду чорт доганяє, — так помикаєш (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 24);
//  чим. Вправно діяти. Ой поїхав мій миленький у ліс по деревце, Утне мені куделечку, любе моє серце. Утне мені куделечку з сіма [сьома] зубочками, Буду прясти, помикати білими ручками (Коломийки, 1969, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 118.

Коментарі (0)