в означеннях
Тлумачення, значення слова «помилка»:

ПО́МИ́ЛКА, и, жін.

1. Неправильність у підрахунках, написанні слова і т. ін. Юзя робила вже тільки ті орфографічні помилки у французькому письмі, які робила сама вчителька (Леся Українка, III, 1952, 662); Лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Олесь Донченко, VI, 1957, 48);
//  Неправильність, неточність у якому-небудь механізмі, пристрої, в якійсь схемі, карті і т. ін. Відшукуючи на картах помилку за помилкою, Кармазин за кожним разом доповідає про це комбатові з неприхованим обуренням (Олесь Гончар, III, 1959, 275).

2. Неправильність у вчинках, діях і т. ін. — Нам доводиться не раз бачити вас.. як члена земства, котрий перший указував то на наші помилки, то на наші ще нові нужди (Панас Мирний, III, 1954, 284); Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 162);
//  Неправильна думка, хибне уявлення про когось, щось. [Василь:] І все те — одна мана, всі мої жадання, надії — гірка помилка (Панас Мирний, V, 1955, 99); Павлу Сергійовичу здалося, що трапилась помилка, що цю людину він бачить уперше (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 292); Історичний досвід показує, що помилки в оцінці суті епохи ведуть до практично-політичних помилок у керівництві революційним рухом трудящих (Комуніст України, 10, 1960, 14).
 Попадати в помилки — помилятися. Мені тільки здається, що д. Ганкевич де-не-де мимоволі несподівано сам попадає в ті самі помилки, які поборює у своїх противників (Леся Українка, VIII, 1965, 270).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 118.

Коментарі (0)