в означеннях
Тлумачення, значення слова «поминки»:

ПОМИНКИ, нок, ПОМИНИ, ів, мн., кому, по кому і без додатка. Обрядовий обід за упокій померлого після похорону або в день річниці його смерті. У хаті Гайворонів порядкували старі бабусі, щось смажили і варили, сусіди зносили, хто що міг, — на поминки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 47); Люди вигадали поминки, щоб клопотами гамувати біль, щоб за сутнім утекти від померлого (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 43); В ніжність передвесняного досвіту вплівся повів горілки, не тої, що веселить людей, а тої, що трудно п'ється на похороні чи поминках (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 8); Тепер вона певна була, що Макар щось прирозумів, що поминки по Тетяні будуть до діла (Любов Яновська, I, 1959, 71);
//  заст. Такий обід, супроводжуваний молитвами за упокій померлого. Тільки коржиків та колива з ситою На поминках душа ряди-в-годи лизне! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 128); Було там усього, були там добрі помини нашому Тихонові (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 121.

Коментарі (0)