ПОНАБИРАТИСЯ, аємося, аєтеся, ається, док.,
1. Зібратися, скупчитися в якому-небудь місці, з'явитися десь (про багатьох). О, де ви такі розумні й понабирались (Номис, 1864, № 6219); Де й купці понабирались?! .. Бачать, що п'яниця, що він не при собі, за три шаги віддасть (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 301); — А киш, проклята! Де це понабирались у хаті кури? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 118).
2. чого, розм. Набути чогось небажаного (хвороби,
паразитів і т. ін. — про багатьох). — Де це ви
понабирались такого кашлю? Може, хто одчинив вікно ввечері? —
бідкався Воздвиженський (Нечуй-Левицький, I, 1956, 569);
//
Перейняти що-небудь негативне у когось (про багатьох).
— І де оце молоде покоління понабиралось отієї модної
нервовості? (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 183).
3. розм. Напившись алкогольних напоїв, сп'яніти (про багатьох). Деякі понабирались, Що й додому не добрались; Між такими був і я, Каюсь, братія моя (Іван Манжура. Тв., 1955, 214).