в означеннях
Тлумачення, значення слова «понабиваний»:

ПОНАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понабивати. Я шукала свій полк і свою санроту, розглядаючи свіжовистругані дощечки-дороговкази, понабивані на темних, подряпаних кулями стінах (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 23); З-за білих рушників німі і мовчазні виглядали образи.. Голова божої матері блищала різними каміннями, що були понабивані у її срібну шату (Панас Мирний, I, 1954, 199); Вивели Марину Карповну на двір, і лиця на ній не видно, — все у крові, волосся розкуйдане, очі понабивані аж зарівняло (Панас Мирний, I, 1954, 157);
//  понабивано, безос. присудк. сл. Пістолети очищено, знов понабивано (Іван Франко, VI, 1951, 446); Поїхали [ми] вже по кам'яному шляху.. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано (Олекса Стороженко, I, 1957, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 140.

Коментарі (0)