в означеннях
Тлумачення, значення слова «понабивати»:

ПОНАБИВАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях). Понабивати підметки; Понабивати дороговкази.

2. Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. — Я понабиваю на щаблях голок та шпильок, не то що колючок навішаю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 179).

3. Зробити на тілі багато слідів від ударів, багато синців. Двічі вдарилась лобом об кам'яні хрести, аж синяки собі понабивала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 258).

4. Ударами насадити що-небудь на щось (про багато предметів). Понабивати коси;
//  у сполуч. із сл. бочка, діжка. Відремонтувати багато бочок, набивши на них обручі. Решту хворосту .. відніс [Тимко] до бочкаря на обручі з тим, щоб той понабивав діжки, які вже зовсім порозсихалися в погребі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263);
//  у сполуч. із сл. кайдани. Закути багатьох. — Посадили нас, — каже [дід], — вісім чоловік у башту, понабивали на ноги залізні кайдани та ще й двері замурували (Олекса Стороженко, I, 1957, 168).

5. Наповнити, напхати чим-небудь багато чогось. Тютюном [люльки] понабивали. Запалили, потягли (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 245).
Понабивати голови чим — те саме, що Набивати (набити) голову чим (про багатьох) (див. набивати). — Ти, Катерино, береш од його й читаєш якісь там книжки.. Він понабиває вам голови таким сміттям, котрого потім і ладаном не викуриш (Нечуй-Левицький, I, 1956, 568); Понабивати кишені — те саме, що Набити кишені (кишепю) (про багатьох) (див. кишеня).

6. Розбиваючи що-небудь, набити багато шматків, у багатьох місцях.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 140.

Коментарі (0)