ПОНАЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Націдити чого-небудь (про багатьох); націдити чогось різного або у різні посудини.
ПОНАЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Націдити чого-небудь (про багатьох); націдити чогось різного або у різні посудини.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 155.