в означеннях
Тлумачення, значення слова «понадиматися»:

ПОНАДИМАТИСЯ, аємося, аєтеся, док.

1. Наповнившись повітрям, газом, збільшитися в розмірах (про багато чого-небудь);
//  Натягнутися, розпрямитися від вітру (про вітрила, одежу і т. ін.). Стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні, а паруси шовкові так і понадимались — тільки летіти! (Українські народні казки, легенди.., 1957, 113); Пишні вітрила [корабля] понадимались і біліли проти сонця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233);
//  Збільшитися в об'ємі від напруження (про жили, м'язи і т. ін.). Тугі жили понадимались на шиї, синіючи, мов ріки на карті (Олесь Гончар, III, 1959, 425).

2. перен., розм. Набрати гордовитого, пихатого вигляду (про багатьох). Старі дочки хазяїна понадимались, а Лемішковський літав по хаті з своєю панною (Нечуй-Левицький, I, 1956, 186);
//  Набрати незадоволеного, ображеного вигляду; насупитися (про багатьох). Понадималися, як (мов і т. ін.) сичі (індики і т. ін.): а) те саме, що Надувся (надулася), як (мов і т. ін.) сич (індик і т. ін.) (про багатьох) (див. надуватися). — Баби чортові! — кинув він назад до мовчазного гурту. — Тут робота починається, а вони, як сичі, понадималися, мов на віхолу, — бурмотів він, поспішаючи (Григорій Епік, Тв., 1958, 160); Образились на земляка Сердюки. Сиділи уже понадимавшись, як сичі (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 315); б) стати мовчазними, похмурими.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 144.

Коментарі (0)