Словник української мови

ПОНАГИНАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся, док. Нагнутися (про якусь кількість осіб). — Що ж це воно там? Понагиналися [парубки] зацікавлено (Олесь Гончар, II, 1959, 14); Дарка почала допомагати таткові. Обоє понагиналися над чемоданом (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 371);
//  Нахилитися (про багато чого-небудь). Дерево понагиналося, змочене ливнем; краплі з листу грузько стікають додолу (Панас Мирний, I, 1954, 311).