ПОНАКО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Накосити чого-небудь (про багатьох); накосити багато чогось не за один раз.
ПОНАКО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Накосити чого-небудь (про багатьох); накосити багато чогось не за один раз.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 147.