в означеннях
Тлумачення, значення слова «поналазити»:

ПОНАЛАЗИТИ, ите, зять і ПОНАЛІЗАТИ, аєте, ають, док.

1. Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 198); Незабаром клумби й грядки, які доглядала Зіна, почали занепадати, на них з'явилися бур'яни, туди поналазила якась черва і стала точити ніжні пелюстки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 83);
//  Проникнути куди-небудь у великій кількості або в багато місць (про сіно, сніг, пил і т. ін.). Сіно.. поналазило за комір, у пазуху, заплуталось у хрестах та в дукачах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317).

2. Прийти, прибути куди-небудь у великій кількості (несхвально). У різних кінцях саду загавкали собаки й трохи згодом лунав чийсь грубий голос: — Чого поналазили сюди? Чого не бачили?.. (Степан Васильченко, I, 1959, 323); [Вустя:] Коли б ви бачили, мамо, що людей поналазило у двір та дітвори, аж тини вгинаються (Марко Кропивницький, II, 1958, 209);
//  Увійти до складу, стати членами певного колективу, організації і т. ін. (про багатьох). В румунську дивізію, котра за нами стоїть, поналазили фашистські офіцери та й каламутять воду — за нашою спиною... (Олесь Гончар, III, 1959, 206).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 148.

Коментарі (0)