ПОНАЛИВАТИСЯ, ається, док.
1. Наповнитися
рідиною (про багато чого-небудь). Захлющало в пущах і в
багнах, поналивалися всі щонайменші виямки [виїмки] й
заглибини (Павло Загребельний, Диво, 1968, 230).
Поналиватися кров'ю — почервоніти від злості,
напруження і т. ін. (про білки очей, обличчя багатьох). Чоловік
аж з місця скочив, так його уразила ся одповідь. Страшно
й глянуть на його постать: плечі й груди, як башта,
кулаки, як дві довбешки; пополотнів, очі кров'ю
поналивались (Олекса Стороженко, I, 1957, 338).
2. Набратися соком (про бруньки, плоди, зерно і т. ін.). Бруньки на каштанах поналивались, аж стогнуть — пустіть на білий світ... (Остап Вишня, I, 1956, 398).
3. Обважніти, набрякнути (про повіки, ноги і т. ін.).
Останні кілометри здавалися безконечними. Ноги
в обох поналивалися (Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960,
239).
Мовби (наче і т. ін.) поналивалися оловом
(свинцем) — обважніли від утоми (про повіки, ноги і т. ін.).
Зоставшись на самоті, відчула [Христя] сильну втому.
Повіки її мовби поналивались оловом,.. голова
хилилася до столу (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 325).