в означеннях
Тлумачення, значення слова «понапускати»:

ПОНАПУСКАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Напустити куди-небудь багатьох. Дід Григорій понапускав на дзвіницю парубків, так вони як ужарять польки, ну, не можна встояти в вівтарі (Іван Микитенко, Кадильниця, 1958, 58); — Який це чорт понапускав товару в садок? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59);
//  Дозволити мешкати у будинку, квартирі і т. ін. багатьом. Вона понапускала у будинок квартирантів;
//  Напустити куди-небудь багато чогось. Приїхав раз з сусідом пан у гай І Щук звелів у став понапускати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 79); — Мамо, ось гляньте — гляньте, хто воно стільки золотих квіточків [квіточок] на воду понапускав? (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 36).

2. Спустити, звісити багато чого-небудь на щось. Понапускати кучері на лоб.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 151.

Коментарі (0)