ПОНАПУВАТИ, аю, аєш і ПОНАПОЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.
1. Дати напитися багатьом, вгамувати спрагу багатьох. — Куди ти?.. — каже Христя. — Та я тільки худобу понапуваю, — одмовив він (Панас Мирний, I, 1949, 307); Край.. села над ставком понапували [Юрко і Катя] й нагодували коней (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 82).
2. Упоїти, зробити п'яними багатьох. Отакі самі, як Гризотенко, понапоювали своїх сусідок і подружок (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 23).