ПОНАСІДА́ТИ, аємо, аєте, док.
1. Сісти у великій кількості де-небудь, у багатьох місцях. В тіні на м'якій травиці понасідало жінок, дітей (Панас Мирний, IV, 1955, 140); На стінах понасідали мухи.
2. Осідаючи, нагромадитися у великій кількості (про пил, пух і т. ін.). На скляні кульки понасідала пилюка, і вони здавалися сріблясто-сірими (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 102).