ПОНАСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док., розм. Насходитися куди-небудь (про багатьох). Понасходилися сусіди, родичі. Батько всіх частував, припрошував (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 109); У неділю старі парубки найняли музику, понасходилось дівчат (Іван Микитенко, II, 1957, 20).