в означеннях
Тлумачення, значення слова «понаставляти»:

ПОНАСТАВЛЯТИ, яю, яєш і ПОНАСТАВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Наставити багато чого-небудь. Було, пані кам'яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Марко Вовчок, I, 1955, 258); Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич (Олекса Стороженко, I, 1957, 184).

2. Встановити багато чого-небудь (про щось небажане). Понаставляли тут верствів [верстов], що й розминутись трудно (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 310); Розумні ви люди, А нічого не знаєте! То понаставляли Ті фігури он для чого: Щоб люди не крали Води з річки — та щоб нишком Піску не орали, Що скрізь отам За Тясьмою (Тарас Шевченко, I, 1963, 303);
//  розм. Побудувати багато споруд. Понаставляли скрізь церков.

3. Підставити багато чого-небудь. Понаставляти жмені.

4. Спрямувати щось на кого-, що-небудь (про багатьох).
Понаставляти вуха — те саме, що Наставити вухо, (ухо, вуха) (про багатьох) (див. наставляти 1).

5. кого, розм. Призначити багатьох на якісь посади, роботи і т. ін. Все військо зараз розписали .., Полковників понаставляли, Дали патенти сотникам (Іван Котляревський, I, 1952, 187); — Воду, кажу, крадуть селяни з .. колодязів... Вже й об'їждчиків нових понаставляли — однаково не каються... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 153.

Коментарі (0)