в означеннях
Тлумачення, значення слова «понасипати»:

ПОНАСИПАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Насипати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Коли ж бо тут коло колії та не знати якого лиха понасипали каміння (Лесь Мартович, Тв., 1954, 436); — От бачиш, понасипали скла, бісові задрипанці. Все бояться, щоб їх не покрали. А ти руки мусиш калічити (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 178).

2. Насипаючи, наповнити багато посудин, мішків і т. ін. Трусячись, як у пропасниці, Петро понасипав усі три мішки (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 100); Юруш з жадобою кинувся на червінці й понасипав собі усі кишені (Нечуй-Левицький, III, 1956, 302);
//  Налити чи накласти страви в багато посудин. Титар зняв казан і понасипав кулішу в миски (Нечуй-Левицький, III, 1956, 106).

3. Насилаючи, спорудити, утворити багато чого-небудь. Коли-то їх [могили] понасипали? Кого там люде поховали? (Тарас Шевченко, II, 1963, 241); Вони [фашисти] зробили собі з нашого села фортецю. Понасипали снігові кучугури, полили їх водою, щоб стала крига (Юрій Яновський, I, 1958, 308);
//  безос. Глибоким снігом позаносило колись зелені гори, у садку поміж деревом понасипало кучугури (Панас Мирний, IV, 1955, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 152.

Коментарі (0)