в означеннях
Тлумачення, значення слова «понаводити»:

ПОНАВОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.

1. Привести одного за одним або групами куди-небудь багатьох. Косарів звідкись понаводив [управитель] і покосив, і все до зілиночки у двір до себе позвозив (Борис Грінченко, I, 1963, 445); Привезли [панські слуги] кармазину, люстрину, позументів; ото зараз пошили нам запорізькі жупани і що треба, з степу понаводили волів, коней і Пашу [коня] привели (Олекса Стороженко, I, 1957, 191).

2. Народити багатьох (не на один раз). Понаводять дітей, аж світ малий для них стане, .. — тісно, гидко, сварка, бійка, убого, а живуть! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 108);  * Образно. «Божевільна воля» незабаром понаводила за собою й своїх діток свавільних: земство, де нема ні мужика, ні пана; мирові суди, де не питають — якого хто роду (Панас Мирний, I, 1949, 370).

3. на що. Спрямувати куди-небудь багато чогось. — Крейсери й лінкори на рейді стоять.. Орудія [гармати] на місто понаводили (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 43).

4. Покрити фарбою, тушшю і т. ін. багато чого-небудь написаного, намальованого лініями;
//  Навести багато чого-небудь (ліній, смуг і т. ін.). Попідмощували ми на спину горби, позав'язували вуха старими хусточками, понаводили на щоках смуги (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 142.

Коментарі (0)