в означеннях
Тлумачення, значення слова «поназбирувати»:

ПОНАЗБИРУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОНАЗБИРАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Назбирати багато чого-небудь. Поназбирували слив та й продають по копі відро (Словник Грінченка); Наталочка принесла до шкільного природничого кабінету багато камінців і черепашок, що їх вона поназбирала на березі моря в Євпаторії (Остап Вишня, II, 1956, 337).

2. Привести, скликати в одне місце багатьох. Поназбирувала кумів та сусідів.

3. Набрати поступово багато чого-небудь з багатьох місць, у багатьох осіб. Ви, Миколай Іванович, про мене не турбуйтеся: я собі грошенят поназбираю з вас дурних і буду собі жити, не журитись. Сама відкрию модний магазин... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 58); Велика кімната нагорі правила за офіцерський клуб. Столи і стільці поназбирали у селі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 594).

4. Зібрати поступово багато чого-небудь; нагромадити. — Він [батько] і весілля відбуде, і скриню мою віддасть, і материні подушки; та грошей не дасть нам на розживу ні копійки, дарма що то все ми йому поназбирали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 258).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 146.

Коментарі (0)