в означеннях
Тлумачення, значення слова «поневірятися»:

ПОНЕВІРЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. Терпіти труднощі, зазнавати мук, знущань. Нехай мене лучче [краще] понесуть на марах, ніж я маю поневірятись та терпіти од своїх дітей, од своєї рідні! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 21); Я сам родом з-під Дрогобича, разом з батьком давно ще подався в Америку на заробітки і з того часу поневіряюсь... (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 100); — О діти, діти! На буряки, пузатим служить, весь вік поневірятись по наймах... За що? (Григорій Косинка, Новели, 1962, 13);  * Образно. Тепер я на який час покинула перекладати, — нехай-но ще дещо своє покінчу, а то так бідне поневіряється (Леся Українка, V, 1956, 33).

2. ким, над ким, діал. Знущатися. Мало ще мною люди поневірялися, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм... Не дочекають... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14); [Хвилимон (одпихає стражників):] Люде добрі, громадяне!.. Та доки ж поневірятиметься над нами всяка погань?.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 156.

Коментарі (0)