ПОНЯ́НЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Няньчитися якийсь час. — Обіцяла Ніна приїхати влітку й онуків привезти. Поняньчуся з ними (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 437).
ПОНЯ́НЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Няньчитися якийсь час. — Обіцяла Ніна приїхати влітку й онуків привезти. Поняньчуся з ними (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 437).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 168.