в означеннях
Тлумачення, значення слова «понятливий»:

ПОНЯ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який швидко й легко сприймає, засвоює що-небудь. Хазяїн усе найбільш Денисові приказує, чим Трохимові, бо той понятливіший і моторніший (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); Не нянькою була Оленка в панії Ганни, а рідною сестрою. Зараз почала її пані Ганна письма учити, і сама здивувалась, що то за понятлива людина та Оленка! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 280);
//  до чого. Який розбирається в чому-небудь певному, добре виконує пеіші завдання. Корній та Демид хоч не були до таких жалісливі, але й вони через деякий час з приємним подивом стали помічати, що дамочка ця понятлива до роботи, не байдуже, викопує, що їй скажуть (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 322).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 168.

Коментарі (0)