в означеннях
Тлумачення, значення слова «поняття»:

ПОНЯ́ТТЯ, я, сер.

1. Одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об'єкта дійсності. Клас є поняття, яке складається в боротьбі і розвитку (Ленін, 40, 1974, 293); Поняття, на відміну від уявлень, відбивають суть речей (Логіка, 1954, 19); Неологізми.. новотвори родяться щодня — в міру того як шодня родяться нові явища й поняття (Максим Рильський, III, 1950, 75).

2. Розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду. Поняття про нове соціальне й культурне життя мав [Синявій] надто туманне (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27); Я знаю поліцію, уже встиг при різних нагодах чи негодах виробити собі стале і цілком певне поняття (Гнат Хоткевич, II, 1966, 359);
//  Думка про що-небудь, погляд на щось. Дарка дуже хотіла б виступати в концерті, але в її понятті концерт — це тільки вокальні номери, а для цього в неї немає абсолютно ніяких даних (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 21); Коли прийде лікар і безнадійно почне порпатися в.. мозку, витягаючи осколки костей, — гуцул не простогне, не двинеться мускулом і — наперекір усяким медицинам, ..касуючи всякі поняття учених людей про витривалість людської природи, — виздоровіє [видужає]! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 356);
//  тільки мн. Сукупність поглядів на що-небудь, рівень розуміння чогось. Вони [юнаки] вірили, що добрі наміри щирих людей, коли мають проявити свій відроджуючий та благодатний вплив на загал, мусять бути й так само гарні в ділі, і в засаді, і в їх ідеальних поняттях (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 32); — Клаво, ти мислиш віджилими поняттями (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 128).
 Не мати [жодного, найменшого] поняття — не мати уявлення про що-небудь, не бути обізнаним з чимсь, не знати чого-небудь. Навчити хоч би й «господи помилуй» хлоп'ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка, III, 1952, 572); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу, — не мала поняття (Гнат Хоткевич, II, 1966, 231).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 168.

Коментарі (0)