в означеннях
Тлумачення, значення слова «поночіти»:

ПОНОЧІ́ТИ, іє, недок., безос., розм. Темнішати з наступанням ночі. Я ліг коло куреня й не зоглядівся, як смеркало й поночіло, як зорі висипались на небі (Нечуй-Левицький, V, 1966, 165); Зовсім поночіло, і біле тіло на чорній корі груші здавалося блідою плямою (Іван Ле, Україна.., 1940, 252); День за днем просиджувала [Зоя] дома, у своїй кімнатці, і хіба зрідка, пізно увечері, коли зовсім поночіло, проходилась понад дворами (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 165.

Коментарі (0)