ПОНО́ВКА, и, жін., розм. Те саме, що понова. Сумує старенький: в колодці, Дай боже, торішній медок Коли б то задержавсь у зиму! Поновки й на палець нема... (Іван Манжура, Тв., 1955, 40).
ПОНО́ВКА, и, жін., розм. Те саме, що понова. Сумує старенький: в колодці, Дай боже, торішній медок Коли б то задержавсь у зиму! Поновки й на палець нема... (Іван Манжура, Тв., 1955, 40).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 163.