в означеннях
Тлумачення, значення слова «поновлювати»:

ПОНОВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНОВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОНОВИТИ, новлю, новиш; мн. поновлять; док., перех.

1. Відбудовувати, ремонтувати, надавати нового вигляду чому-небудь. В нашій країні зараз поновлюють валки шляхом застосування автоматичної дугової наплавки їх спеціальними стрічковими електродами (Наука і життя, 1, 1964, 65); А роботи ще багато: Треба й хату чепурити, Треба й призьбу поновити (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 436);
//  Доповнюючи, відтворювати потрібну кількість чогось. Хоч як виголодався Павлусь, цілісінький день блукаючи в тайзі, він розумів, що треба приберегти м'ясо на завтра й надалі. Поновити собі запас харчів він не міг, не маючи патронів (Олесь Донченко, II, 1956, 65);
//  Доповнюючи, уточнювати що-небудь. Аерофотозйомка забезпечує наочність і повну уяву про територію, яку знімають.. За цим методом дуже швидко поновлюють топографічні плани (Інженерна геодезія. 1959, 77);
//  Почати знову використовувати, впроваджувати що-небудь відкинуте, занедбане, забуте. Поновивши кращі постановки репертуару, колектив [театру] підготував також спектаклі на тему боротьби радянського народу з фашистськими загарбниками (Мистецтво, 6, 1967, 12); Кожний новий падишах тільки поновлює про людське око закони й накази проти пияцтва, а насправді, як пили, так і п'ють люди (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 77).

2. Створювати заново що-небудь знищене, зруйноване. Помітить [ворог] того, хто поновлює щоночі напис на воротях, і вдарить тоді з автомата (Олесь Донченко, VI, 1957, 245); — Я хочу спочатку привести до ладу мою лабораторію, мою аптеку і мій сад. Під час війни майже все загинуло, але я хочу все поновити (Оксана Іваненко, Вел. очі. 1956, 95);
//  Замінювати новим те, що стало непридатним. Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна [дена] до старих уликів, поновляв снози (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 211); Носився бриг по морях, латаючи паруси, поновлюючи щогли і переходячи від дідів до онуків (Юрій Яновський, II, 1958, 68);
//  у сполуч. із сл. пам'ять, свідомість. Відтворювати в думках, уяві кого-, що-небудь. Свідомість болюче поновлювала деталі зустрічі з Синявіним у Фергані (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 89); Запрошуючи до себе Головатого, цариця просто хотіла поновити у своїй пам'яті образ судді Чорноморського війська, якого вона вісімнадцять років тому бачила тільки мигцем (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 408).

3. Повертати втрачений стан, почуття, відновлювати вияв чого-небудь. Він шукає, на чім би зупинитись, що б могло поновити зламану пригодами душевну рівновагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 219); Балика прикипає до місця. Староство!.. Бажання поновити справедливість з боку того, кого вважав він за запеклого ворога! (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 211); Вода і сухарі поновили сили, і, відпочивши. Ярема подибав до ватри (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 312); Як заздрю я твоїм, Вергілію, героям, Твоїм закоханим як заздрю я, Шеньє! Та вже ні пристрастю, ані кривавим боєм, Ні працею чуття не поновить моє (Микола Зеров, Вибр., 1966, 489);
//  кого. Повертати кому-небудь втрачені права, звання, членство і т. ін. Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають, в людських правах поновлюють, а на його просьби, заяви, домагання — навіть відповіді ніякої (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 237); — Є пропозиція поновити Миколу Щербаня в рядах комсомолу (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 49); — А я вирішив — повчуся в інституті, поки не прийде час іти в армію, а після служби просто поновлять мене і буду вчитись далі, — говорив Санько (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 202).

4. Здійснювати знову яку-небудь припинену дію, продовжувати перерваний процес, стосунки і т. ін.; відновлювати. Я.. раптом зупинився, пригадуючи, до кого йду. — До високого режисера, — відповів я сам собі, поновлюючи рух по паркету коридорів третього поверху (Юрій Яновський, II, 1958, 38); Останнім часом каральна експедиція не поновляла своєї діяльності, бо цупила самогон на Залужжі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 394); Леонід Семенович признався зятеві, що хоче поновити знайомість з о. Артемієм, що він має думку сватати Ватю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 175); Лише правнучка Апостолова — Катерина Вигпяговська, до якої перейшли права на Турбаї, поновила позов (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 192).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 164.

Коментарі (0)