в означеннях
Тлумачення, значення слова «понтонник»:

ПОНТО́ННИК, а, чол. Член команди, яка обслуговує понтон (у 1 знач.). У роботі Дорошук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (Олесь Донченко, II, 1950, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 166.

Коментарі (0)