в означеннях
Тлумачення, значення слова «понукати»:

ПОНУКАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Певними вигуками, ударами примушувати тварину швидше йти або бігти. Тисячі погоничів, панської челяді голосними криками понукали коней (Яків Качура, II, 1958, 459); Тоненьким голоском він понукає собаку, і той летить стрілою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 106);
//  Заохочувати кого-небудь робити щось.

2. до чого. Бути поштовхом до якої-небудь дії, вияву чогось. Попри здобуте, тверезо важимо собі ряд проблем, що нині на Закарпатті не можуть не хвилювати письменницький загал, не понукати до серйозних роздумів (Літературна Україна, 7.X 1969, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 166.

Коментарі (0)