в означеннях
Тлумачення, значення слова «понурений»:

ПОНУ́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до понурити. Вона чудна дівчина, мамо, вічно думками понурена (Ольга Кобилянська, II, 1956, 310).

2. у знач. прикм. Опущений донизу (про голову. Очі і т. ін.). На людей находив тяжкий сум від того дитячого плачу. Чоловіки йшли з понуреними головами, а жінки обтирали, сльози (Наталія Кобринська. Вибр., 1954, 154); Пан згорда здоровкається з людьми, і його вражають понурені насторожені очі (Михайло Стельмах, I, 1962, 354).

3. у знач. прикм. Який понурився. Поступово щось навіть схоже на співчуття прокидається в Яреська до них, до цих понурених і одурманених ворогів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 355).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 166.

Коментарі (0)