ПОНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм.
1. Змучитися від нудьги (про багатьох). Да вже ж ми пониділи, світонька не виділи, поведіте танцювати (Словник Грінченка).
2. Виснажитися, стати фізично кволими (про багатьох). Ідіть, квашу варіть, а то ви пониділи (Номис, 1864, № 12622).