в означеннях
Тлумачення, значення слова «понижувати»:

ПОНИЖУВАТИ, ую, уєш і ПОНИЖАТИ, аю, аєш, недок., ПОНИЗИТИ, ижу, изиш, док., перех.

1. Зменшувати висоту, робити нижчим рівень чогось.  * Образно. Понизила свій лет душа крилата, Слова взялися в -серці гіркотою; Ганявся ти, царя минувши, ката, За лядською ворожою марою (Микола Зеров, Вибр., 1966, 436).

2. Зменшувати, ослабляти ступінь вияву чого-небудь. Близькість снігових вершин занадто понижує температуру (Леся Українка, V, 1952, 360);
//  Робити тихшим (голос, звук). — Чи тут дівка Христя? — понижаючи голос, спитався Свирид (Панас Мирний, III, 1954, 236); Діденко понизив голос до шепоту (Андрій Головко, II, 1957, 517);
//  Спричиняти послаблення величі чого-небудь. Гуцул. Іде, виблискує барткою на сонці. Я і зрадів, і... якось образливо стало за цю первобутню красу, що її потоптала і понизила людина своєю присутністю (Гнат Хоткевич, II, 1966, 314).

3. Робити нижчим тон звучання (голосу, струни і т. ін.).

4. Переводити на нижчу посаду. [Котовський:] Тебе я, Оксен, не раз уже осмикував, а ти все ще своєї? .. Я понижаю тебе по службі — Кіндрат нехай замінить (Павло Тичина, I, 1957, 269).

5. розм. Те саме, що принижувати 1. — Не сумніваюся, що знайдуться такі, що.. будуть мене понижувати в твоїх очах (Іван Франко, VI, 1951, 382); Його слова були такого роду, що його не понижали, а між цим не давали ворогові зачіпки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 421).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 160.

Коментарі (0)