ПООБІЙМА́ТИ і ПООБНІМА́ТИ, аємо, аєте. док., перех. Обняти кого-, що-небудь (про кожного з багатьох). Не минуло багато часу, як вони вже п'яно хропіли, пообіймавши свої гвинтівки (Олесь Гончар, II, 1959, 349).
ПООБІЙМА́ТИ і ПООБНІМА́ТИ, аємо, аєте. док., перех. Обняти кого-, що-небудь (про кожного з багатьох). Не минуло багато часу, як вони вже п'яно хропіли, пообіймавши свої гвинтівки (Олесь Гончар, II, 1959, 349).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 170.