ПООБКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обколупати багато чого-небудь; обколупати щось у багатьох місцях. Стіни пообколупували, долівку повибивали (Словник Грінченка).
ПООБКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обколупати багато чого-небудь; обколупати щось у багатьох місцях. Стіни пообколупували, долівку повибивали (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 171.