ПООБКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообкопувати. Нарешті опинились [Пекельник і Василь] у старому яблуневому саду.. Майже кожна гілляка була підперта кілком, стовбури обмащені вапном, пообкопувані (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 44); Поїхали [Данилка і панич] вже по стовбовому шляху рівчаками пообкопуваному (Олекса Стороженко, I, 1957, 108).