ПООБКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. і неперех. Обкропити багато чого-небудь, багатьох, у багатьох місцях. Пообкроплювавши скрізь по полю, вернулись [люди] додому, аж ось стали хмарки збиратися... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124).
ПООБКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. і неперех. Обкропити багато чого-небудь, багатьох, у багатьох місцях. Пообкроплювавши скрізь по полю, вернулись [люди] додому, аж ось стали хмарки збиратися... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 171.