ПООБКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообкручувати. «Гостинці» [цукерки] ті барвистими папірцями пообкручувані (Остап Вишня, I, 1956, 50).
ПООБКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообкручувати. «Гостинці» [цукерки] ті барвистими папірцями пообкручувані (Остап Вишня, I, 1956, 50).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 171.