ПООБКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обкришити багато чого-небудь, у багатьох місцях. Смереки повсихали, галуззя їх пообкришував вітер (Іван Франко, V, 1951, 116).
ПООБКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обкришити багато чого-небудь, у багатьох місцях. Смереки повсихали, галуззя їх пообкришував вітер (Іван Франко, V, 1951, 116).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 171.