ПООБКИДА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Обкидати чим-небудь багато чогось, багатьох (кожне, кожного зокрема).
2. розм. Обшити по краях стібками багато чого-небудь. Пообкидати хусточки.
ПООБКИДА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Обкидати чим-небудь багато чогось, багатьох (кожне, кожного зокрема).
2. розм. Обшити по краях стібками багато чого-небудь. Пообкидати хусточки.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 171.