ПООБЛАЗИТИ 1, ить і рідко ПООБЛІЗАТИ, ає, док. Облізти (про багато чого-небудь, у багатьох місцях). Образи старі; фарби на них вже пооблазили; образи неначе зблякли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 406); — Шкура.. на руках та ногах пооблазила (Гнат Хоткевич, I, 1966, 170).
ПООБЛАЗИТИ 2, ажу, азиш, док., перех. Облазити багато чого-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 171.