Словник української мови

ПООБМИВАТИ, аю, неш, док., перех. Обмити багато чого-небудь, багатьох. Іван із сторожем повечеряли варениками з сметаною, забрали святих з горища, пообмивали і порозвішували їх знову в церкві (Україна сміється, I, 1960, 152); [Ганна:] Паски сама попекла.., хату пошпарувала й вибілила, дітвору пообшивала і пообмивала!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 21);
//  Змити верхній шар чого-небудь з багатьох предметів. — А чому ж хати чорні, не потиньковані? — Та то ж дощі пообмивали (Анатолій Шиян, Баланда 1957, 56).