ПООБПУХА́ТИ, аємо, аєте, док., рідко. Те саме, що поопухати. Геть позеленіли [діти] вже, пообпухали, їсти, мабуть, дуже хочуть (Іван Микитенко, II, 1957, 316).
ПООБПУХА́ТИ, аємо, аєте, док., рідко. Те саме, що поопухати. Геть позеленіли [діти] вже, пообпухали, їсти, мабуть, дуже хочуть (Іван Микитенко, II, 1957, 316).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 173.