ПООБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш. док., перех. Обрізати багато чого-небудь. Рубка радиста: де були жмуття проводів — одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 239).
ПООБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш. док., перех. Обрізати багато чого-небудь. Рубка радиста: де були жмуття проводів — одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 239).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 174.