ПООБРИ́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пообривати.
2. у знач. прикм. Який обірвався (про багато чого-небудь; про щось у багатьох місцях). Двір був облуплений, ринви пообривані (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 120); Лукеря в розірваній сорочці гарцювала біля ткацького верстата і плуталася в пообриваній пряжі (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 308).