ПООБРИВАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Зірвати все у багатьох місцях. Вишні вже. пообривали, а сливи ще й не починали (Словник Грінченка).
2. Відірвати багато чого-небудь. Нашим парубкам
пики порозбивають [козаки], оселедці пообривають, всі
вечорниці розженуть... (Олекса Стороженко, I, 1957, 101).
♦ Пообривати вуха — те саме, що Обірвати чуба
(вуха, чуприну і т. ін.) (багатьом) (див. обривати).
— Прийшли, вчіться, грайтеся, а ні, то я вам усім
вуха пообриваю (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 235).
3. розм. Переобтяжуючи, дуже натрудити (руки). — Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня валять — носи! (Панас Мирний, III, 1954, 152).